Люди в гніздах

Автор:
Олег Коцарев
Дизайн обкладинки:
Юлія Стахівська, Микола Леонович
Ілюстрації:
Юлія Стахівська
Рік видання:
2018
Кількість сторінок:
232
Обкладинка:
тверда
ISBN:
978-617- 7286-27-0
Вага:
0,295 кг
220 грн
4

ГОРТАТИ
У кожній родині є історії, що незмінно переповідаються з покоління в покоління, мов складова таємничого ритуалу. Інші залишаються поза кадром і згодом майже зникають, осідаючи пилом на старих фотокартках або розпадаючись на абсурдні й незбагненні фрагменти. «Люди в гніздах»— це своєрідна суміш перших і других, позначена легким гумором, пародією та деконструкцією. Як, зрештою, деконструйовано ледь не цілу історичну пам’ять (зокрема локальну, родинну) в нашій частині світу.

До сюжету цієї книжки потрапили романтичні втечі, стрілянина на фронті та в тилу, неймовірні повороти долі— й самотнє покинуте піаніно, що журиться на вокзалі, в той час як коні з вершниками звично збігають сходами на другий поверх, а привиди давно померлих родичів стиха під’їдають яблучне варення.

Цей роман можна було б назвати «українським варіантом «Сто років самотності» – бо в цих кількох поколіннях Крамаренків і Устименків, в цих Олегах і Вітьках так само легко заплутатися, як і в Ауреліано Буендіа Маркеса.

Віталіна Макарик

Згадувати/пам’ятати тут – не моральний обов’язок перед жертвами, не вшанування героїв, не данина померлим чи щось таке. Оповідач Коцарева згадує своїх рідних не тому, що мусить, а тому, що може.

Ганна Улюра

У той час, коли насичена пафосом історична література змушує читача пишатися одними своїми родичами і зневажати інших, книга Олега Коцарева показує інший шлях: прийняття і примирення не лише з тим, ким були вони, але й з тим, ким є сам читач (частиною якого роду, людиною з якого «гнізда»).

Дарина Гладун

«Люди в гніздах» – це роман-калейдоскоп. Здається, його можна читати в будь-якій послідовності, тицяючи на гештеґи та вбиваючи назви місцевостей у пошуковику на Ґуґл-мапі – географічні позначки «вмонтовано» в текст. У цьому сенсі роман досліджує тему пам’яті (локальної родинної і, крізь неї, історичної) та функціонування спогадів, а текст не лише розповідає певну родинну історію, а й оголює механізм її формування.

Ія Ківа

ДИВИТИСЯ ДАЛІ
Олег Коцарев

Український поет, прозаїк та журналіст. Автор книжок поезії «Коротке і довге» (2003), «ЦІЛОДОБОВО!» (спільно з Коробчуком та Горобчуком, 2007), «Мій перший ніж» (2009), «Збіг обставин під Яготином» (2009), «Котра година» (2013), «Цирк» (2015), «Чорний хліб, білий кит» (2015), «Плавні річки» (2015, спільно з Тарасом Прохаськом) і збірки оповідань «Неймовірна Історія Правління Хлорофітума Першого».

Лауреат видавництва «Смолоскип» 2002 р. за збірку «Коротке і довге», конкурсу ім. В. Підмогильного, часопису «Кур’єр Кривбасу», фестивалю «Молоде вино». Стипендіат літературних програм «Homines Urbani» (2007, Краків) та «Ventspils House» (2015, Вентспілс).

Поезія Олега Коцарева перекладена англійською, бенгальською, білоруською, івритом, італійською, литовською, німецькою, польською, португальською, російською, сербською, словацькою, французькою та чеською мовами.