Вони б і мухи не скривдили

Автор:
Славенка Дракуліч
Переклад:
Роксоляна Свято
Дизайн обкладинки:
Олександра Брунова
Рік видання:
2018
Кількість сторінок:
192
Обкладинка:
тверда
ISBN:
978-617-7286-30-0
100.00 грн
4
ГОРТАТИ

Що перетворює цілком притомних та цивілізованих людей, які нічим не відрізняються від інших у буденному житті, на вбивць і ґвалтівників під час війни? І чи будь-хто з нас теж потенційно може стати злочинцем у відповідних умовах?

Шукаючи відповіді на ці питання, Славенка Дракуліч спостерігала за розглядами справ на засіданнях Міжнародного кримінального трибуналу в Гаазі щодо воєнних злочинів у колишній Югославії. За моторошними випадками насильства й смертями сотень тисяч людей авторка намагається розгледіти суть — причини конфлікту, що тлів упродовж певного часу, та суспільні зрушення й політичні жести, що зумовили його вибух.

«Ця книжка з’явилася, щоб потривожити ваш солодкий сон, змусити засумніватися у власній «хорошості», примусити думати й ставити неприємні питання — із тим, аби потім не піддатися колективній ідеології, яка веде дорогою поділу, ворожнечі та агресії».

Славенка Дракуліч

 

Серб, хорват та боснієць грають у карти. Вони чудово послуговуються однією мовою, ділять між собою мусульманські страви без огляду на їх віросповідання. Тут немає агресії, словесних баталій чи, тим паче, насилля. Вони живуть в гармонії та спокої. Читають книжки, дивляться супутникові канали.  Та, на жаль, не в рідній їм колись Югославії. Не в Хорватії, Боснії чи Сербії, та навіть не Македонії чи Косово. Вони перебувають у Схевенінґенському таборі утримання в Гаазі, куди потрапили за ненависть одне до одного. Жахлива іронія епілогу твору Славенки Дракуліч залишає неприємне відчуття пустоти та образи. Утопічна атмосфера братерства та єдності між учорашніми заклятими ворогами змушує задуматись: для чого все це було?

Олександра Дмитренко, Літакцент

ДИВИТИСЯ ДАЛІ
ПРО АВТОРА
Славенка Дракуліч

Славенка Дракуліч — відома хорватська письменниця та журналістка, дописувачка і редакторка періодичних видань The Nation, The New Republic, The New York Times, Internazionale, The Guardian та ін. В її творчому доробку як художня література («Голограми страху» (1987), «Мармурова шкіра» (1995), «Фріда або Про біль» (2007), «Обвинувачена» (2012)), так і нон-фікшн («Смертні гріхи фемінізму» (1984), «Як ми пережили комунізм і навіть сміялись» (1999), «Вони б і мухи не скривдили» (2003)), що здобули світове визнання і перекладені багатьма мовами світу. У своїх творах письменниця досліджує низку актуальних тем: від воєн, пост-комунізму та фемінізму до людських взаємин і їх психологічного підґрунтя. 2004 року отримала нагороду «За європейське розуміння» на Лейпцизькому книжковому ярмарку. На Міжнародній зустрічі письменників у Празі 2010 року Славенку Дракуліч визнали однією з найвпливовіших європейських письменниць нашого часу.