fbpx
Чому «Люди в гніздах»?
Чому «Люди в гніздах»?

Родинні історії мають свого читача у всі часи. В сучасній українській прозі є кілька яскравих зразків. Серед найновіших із них – роман Вікторії Амеліної «Дім для дома», в якому авторка порушує проблему загубленості, пошуку свого місця (як і у згадуваній «Землі загублених» Катерини Калитко). Але якщо ця авторка розгортає свою історію у більш класичній манері (ділить роман на короткі оповідки, однак вони мають чітку сюжетну сполучуваність), то Олег Коцарев подає інакший варіант родинної саги. Це своєрідна реакція, протест проти «класичності» жанру.

Його твір – це фрагментарний роман, постійні стрибки в часі і просторі, альтернативні варіації, певна серіальність. Місце дії змінюється блискавично: ось день, в який застрелився Хвильовий, і відразу ж на цій сторінці – передвоєнний 1943 рік.

Сімейні оповідки Коцарева оформлено в іронічному тоні для іншого представлення родинної саги. Як свого часу Сервантес вирішив обіграти лицарські романи, так сьогодні Коцарев переграв родинну сагу, надавши їй нового звучання. Текст розбавлено вирізками з газет, листів, сімейними світлинами, родинними легендами. Водночас в Олега Коцарева, як і в багатьох інших авторів сучасних родинних саг, є помітним мотив поганого минулого.

Не завжди копання в родинній історії приводить до виявлення героїчних оповідок, якими можна пишатися. Герої в книзі «Дім для дома» мають «комуністичне» минуле, котре не дає їм почуватися вільно сьогодні. А «Люди в гніздах» мають стосунок до колаборації, негеройських вчинків та ганебних подвигів. У цьому не приховується жодна мораль. Суть цих історій – просто бути розказаними, не забутими. Ось, вони є, їх вже не змінити і наступні покоління не мають причин нести відповідальність за те, що зробили колись їхні предки.

Оце розірвання зв’язку між зображеними предметами та тим, ЩО вони могли потенційно означати, дає привід пригадати творчість французького письменника Алена Роб-Ґріє, котрий позбувався символізму та метафоричності у своїх антироманах. Однак у Коцарева все ж можна віднайти ключ до прочитання в назві: гнізда – це родина, оселя, місце зростання. Та пташенята рано чи пізно випадають з гнізда і не мають жодного стосунку до своїх «попередників». Так і з людьми в цих історіях: в одних поколінням вони вороги, в інших –  їхні нащадки стають коханцями.

  napys1

  • тим, хто любить складати мозаїки з фрагментів тексту
  • тим, хто шукає «нестандартну» сімейну сагу

napys2

  • поціновувачам романів із цілісним сюжетом та ідейністю
  • закоханим в класичні сімейні саги

Юлія Задніпряна

Джерело: Читомо

Фото Нати Коваль

Схожі новини