КРУЗ ТА ЛИС. НАПЕРЕДОДНІ
Не дивно, що першою російською навколосвітньою експедицією командували німець та українець — саме українці та німці будували Російську імперію. Дивно те, як росіяни вміють привласнювати й робити «русскими людьми» всіх успішних діячів, навіть якщо прізвище одного з них фон Крузенштерн і він естляндський барон, а іншого — Лисянський і він з козацького полкового міста. В усіх біографіях Лисянського Ніжин проходить скоромовкою і нічим не відрізняється від якогось російського містечка, а з Крузенштерном його знайомлять вже перед самим відплиттям експедиції з Кронштадта, попри те, що вони разом вчилися в Морському кадетському корпусі, воювали й були на багаторічній практиці в британському флоті.
Антон Санченко взявся реконструювати початки зіркової кар’єри майбутнього кавалера ордену Святого Георгія, власника іменної золотої шпаги, капітана першого рангу Юрія Лисянського. У результаті вийшла захоплива й дотепна розповідь про доленосні застілля і правильно вибраного кума, про користь вивчення іноземних мов і морську термінологію, про бригантини на річці Остер та алкогольні коктейлі на фрегаті «Луазо», про колекціонування морських їжаків і секрет ніжинської кабачкової ікри.
Народився в Херсоні 1966 року проїздом. Тобто киянин, але в паспорті як місце народження вказано Херсон, чим все життя безсоромно користувався, бо херсонців у морі цінують більше.
Працював на Чорному морі та в Індійському океані на науково-пошукових суднах рибної розвідки. Три роки провів у Перській затоці й околицях у складі 8 Тихоокеанської ескадри ВМФ. Залишався при цьому нестриженим цивільним моряком. Був у Ефіопії, Еритреї, Джибуті, Еміратах та Ємені. Потім ходив по Чорному й Середземному морях та річках Дніпро й Дунай, а також по Атлантиці.
Після того, як азбуку Морзе й радистів скасували, закінчив філологічний факультет Київського Національного Університету. Українська філологія, комп’ютерна лінгвістика. Написав щось із 13 книжок, переклав з англійської щось із 6. Зокрема спогади Джошуа Слокама й «Фортуну капітана Блада» Сабатіні, «Зухвалі капітани» Кіплінга і «Терор» Сіммонса» тощо.