Стиль

Мені сподобався стиль автора  —  дуже детальний, неквапливий і вдумливий. Ти ніби сам роздивляєшся приміщення, в яке входить головний герой, чи розмірковуєш над якоюсь важливою проблемою. Велика увага автора до найменших подробиць  —  кольору неба чи відтінку відчуттів персонажа  —  цілковито занурює тебе в розповідь, так що втрачаєш відчуття часу і місця.

Попри те, що мене попереджали  —  мовляв, будь готова, що половина оповідань тобі не сподобаються  —  я була вражена кожним із них. Деякі були більш приємні, деякі інтригуючі, деякі дещо гидки, але кожне було унікальне, довершене і майстерськи опрацьоване.

Особливе захоплення в мене викликало те, як легко і невимушено автор додає в тексти нереальних подій. Аж до самого моменту дива ти вважаєш, що от таки це оповідання буде про звичайних людей, але зрештою  —  завжди знаходиться якась магічна сутність чи подія, яка орагнічно вплітається в життя головних героїв та назавжди змінюює їхню буденність і творить з неї Історію.

Рекомендації

Я не можу порадити цю книгу кожному читачеві, адже вона дійсно специфічна. Якщо ви прихильник інтелектуальної прози, якщо вам подобаються короткі есе та новели, якщо ви цікавитись сучасним сюрреалізмом та екзистенційними питаннями —  ця книжка принесе вам масу задоволення.

Піділткам тут нема чого шукати  —  ці твори більш розраховані на аудиторію з досвідом, яка може оцінити ситуацію, скласти власну обгрунтовану думку. Ніякого тобі екшену чи пригод  —  дуже спокійне повільне оповідання подій, більш чи менш реалістичних. Тож дійсно добре подумайте перед купівлею цієї книжки  —  вона точно або дуже сподобається, або дуже не сподобається. Приємно, що байдужим вона не залишить, це я вам обіцяю. Доречі, перше оповідання дивне, далі йдуть значно цікавіші.

Ірина Руденко

Джерело: Medium