«Прекрасна ложа» Леоніда Плюща
«Прекрасна ложа» Леоніда Плюща

У рамках 26 BookForum відбулась розмова «”Прекрасна ложа” Леоніда Плюща», у якій взяли участь письменниця Оксана Забужко, авторка передмови до книги «У карнавалі історії»  та літературознавець Марко Роберт Стех, автор передмови до книги «Його таємниця, або “Прекрасна ложа” Хвильового». Пропонуємо вам головні тези цієї розмови.

 

Слово Оксані Забужко:

  • Леонід Плющ — перший українець, перший український дисидент, у 70-ті роки єдиний, який поїхав не на Схід, не в Мордовію, не на Колиму, не в Сибір, а на Захід.

 

  • «У карнавалі історії» — книжка, яка живе і читається, по суті, ось уже третім поколінням. Книжка, котра, по факту, автобіографія, але в дійсності, як пише сам Леонід Плющ, це «сповідь сина доби».

 

  • Леонідові Плющу, як і всім незгодним людям, дисидентам, поставили діагноз, придуманий радянською психіатрією, — «вялотєкущая шизофренія».

 

  • Своїм звільненням з психіатричної лабораторії КГБ Леонід Плющ завдячує великою мірою розколу в лівому рухові, коли частина західних компартій подрейфувала геть від Кремля, особливо після 1968 року — окупації Чехословаччини.

 

  • На хвилі боротьби прогресивного людства проти пенітенціарної психіатрії, представленої Радянським Союзом, було прийнято цілий ряд міжнародних документів , які забороняють експерименти над людьми, і усім цим ми завдячуємо нашому землякові Леонідові Плющу.

 

  • Без книжки «У карнавалі історії» ми сьогодні нічого не зрозуміємо про 60-ті і 70-ті роки, ця книжка досі лишається важливим документом людського самостояння, вірніше, здатності людського розуму опиратися пресингові тоталітарної системи.

 

  • Плющ говорить, що сама ідея застосувати до Тараса Шевченка, як і взагалі до української класики, західну методологію (психоаналіз, структуралізм — новітні течії) вперше була озвучена у шістдесятницьких розмовах Василем Стусом. І Плющ, виїхавши на еміграцію, зміг реалізувати цю ідею. Після Шевченка він переходить до студій Миколи Хвильового.

 

 

Слово Марку Робертові Стеху:

  • «Його таємниця, або “Прекрасна ложа” Хвильового» — абсолютно унікальна книжка в українському літературознавстві та культурознавстві.

 

  • Леонід Плющ був феноменальним розповідачем.

 

  • Для Плюща питання літературного тексту, як і явища культури взагалі, було питанням відкритої системи. Вона жива лише тоді, коли перебуває в живому зв’язку із живими людьми, з живими іншими аспектами культури , і дослідження цього явища завжди по середині через дослідження інших питань, бо насправді йдеться про те, щоби дослідити містерію життя, містерію існування, містерію людської свідомості.

 

  • Плющ був принципово антипозитивістичним літературознавцем.

 

  • Плющ знав від початку, що істину насправді неможливо дослідити до кінця. І в нього завжди був інший підхід – цілий ряд різних пластів його досліджень.

 

  • Плющ бачить Миколу Хвильового як містика. Не як націоналіста, не як комуніста, не як марксиста, а у своїй основі — містика, послідовника досить специфічного містичного руху антропософії.

 

 

  • Сам Плющ під кінець свого життя вважав себе християнським містиком.

 

  • За Плющем, Хвильовий дивиться на наш час з перспективи 25 століття. У «Його таємниці, або “Прекрасній ложі” Хвильового» літературознавець пробує зазирнути в майбутнє не лише української цивілізації, а цивілізації взагалі.

 

Слово Оксані Забужко:

  • Плющ був не просто нестандартним літературознавцем, він був дуже нестандартним мислителем. Він вмів читати тексти з усією доскіпливістю технаря і з усією вічною допитливістю генія.

 

  • Бєлий, Блок, Єсєнін, і Клюєв — також антропософи, теж таємні товариства. І Бєлий і Блок, як показує Плющ, це опонентри-контрдіалогісти Хвильового, це ті, з ким він у зашитій у своїх оповіданнях символіці вступає у діалог.

 

  • Терористична держава вибирає лідерів і відстрілює саме лідерів. Радянська терористична держава останніх десятиліть так званого застою відстрілювала інтелектуальних лідерів. Інтелектуальний лідер — це не просто той, хто має ідеї, а той, хто своїм способом мислення запалює і притягує інших. Плющ притягує дуже різних людей, неймовірно різних.

 

Фото: Святослав Сідлецький

Схожі новини